Війна залишає глибокі сліди не лише на полі бою, але й у душах та тілах тих, хто змушений переживати її жахи. Особливо вразливими є жінки, які, стикаючись з унікальними викликами війни, зазнають психологічного та фізичного навантаження. Це посилюється стресом, який є спусковим гачком багатьох захворювань, від ранньої менопаузи до раку шийки матки.
Журналістка ІА “ФАКТ” поспілкувалася із Сергієм Формалюком, завідувачем відділення жіночої консультації у “Центральній міській лікарні №2 ім. В. П. Павлусенка” та дізналася, як війна вплинула на здоров’я жінок, які проблеми почастішали, та як медики допомагають їм впоратися зі стресом та зберегти здоров’я
Як війна вплинула на стан пацієнток гінекологічного відділення?
Війна стала важким випробуванням для всіх українців, спричинивши потужний стрес та вимушену міграцію, особливо серед жінок та дітей. На жаль, це призвело до зменшення кількості вагітностей та скорочення нашого відділення. Ми спостерігаємо значне зниження народжуваності, що є загальнодержавною тенденцією.
Хоча Житомирський регіон не зазнав прямих обстрілів, постійні повітряні тривоги та стрес, пов’язаний з війною, негативно впливають на здоров’я жінок. Найчастішим ускладненням здоров’я у вагітних українок внаслідок війни, з якими звертаються до лікарів, стали передчасні пологи чи їхня загроза, а у дітей – затримка фізичного розвитку.
Стрес впливає на гормональний фон жінки, що може призводити до порушення роботи яєчників, змін її циклу, а також до ускладнень під час вагітності. Ми призначаємо препарати магнію, вітаміни та надаємо психологічну підтримку, щоб допомогти жінкам впоратися зі стресом та зберегти здоров’я. Особливо важко тим жінкам, чиї чоловіки перебувають на передовій, адже постійне занепокоєння за близьких посилює психологічне навантаження.
Також спостерігаємо у жінок загалом почастішання випадків раннього початку менопаузи, маткових кровотеч та загострення хронічних захворювань. Багато жінок старшого віку, які виїхали за кордон, стикаються з труднощами доступу до медичної допомоги. Адже за кордоном чекати на консультації гінеколога треба декілька місяців, а то і більше. У нас з цим значно простіше, адже ми прагнемо забезпечити доступність медичної допомоги для всіх пацієнток.
Як стрес впливає на репродуктивне здоров’я і наскільки можлива здорова вагітність під час війни?
Стрес має дуже негативні наслідки на репродуктивне здоров’я жінок, їх здатність завагітніти й потім виношувати вагітність. Підвищується рівень гормонів стресу, який пригнічує рівень жіночих гормонів. Варто зазначити, що природа наділила жіночий організм дивовижною здатністю до адаптації та захисту майбутнього малюка. Зазвичай, більшість вагітностей протікає фізіологічно без ускладнень, і жінки самостійно народжують здорових дітей. Проте, кожна вагітна має індивідуальні особливості здоров’я, і деякі жінки можуть мати супутні захворювання, такі як серцево-судинні проблеми, захворювання щитоподібної залози тощо. У таких випадках стрес, пов’язаний з війною, може посилити перебіг цих захворювань та призвести до ускладнень під час вагітності. Тому важливо, щоб вагітні жінки отримували своєчасну та кваліфіковану медичну допомогу, особливо в умовах війни.
Чи почастішали випадки онкологічних захворювань під час війни?
Ми активно проводимо скринінг на рак шийки матки та інші гінекологічні онкозахворювання. На жаль, деякі пацієнтки нехтують регулярними оглядами, що призводить до виявлення захворювань на пізніх стадіях. Під час війни багато українок не мали можливості регулярно проходити обстеження та звертатися до онкологів через активні бойові дії, вимушену міграцію та обмежений доступ до медичних послуг.
Прогнозувати можна тільки патологію шийки матки. У перспективі, як ризик розвитку раку шийки матки. Це ПАП-тест, який профілактично проводиться раз на рік. Або, якщо у пацієнтки є обтяжений анамнез, вона знає, що хтось хворів раком органів репродуктивної системи, або в неї є папіломи. Тоді збір матеріалу на ПАП-тест роблять двічі на рік. А УЗД молочних залоз, органів малого таза допоможуть виявити на ранніх стадіях будь-яку злоякісну клітину, пухлину і життя продовжиться.
За статистикою, у 2022 році майже кожен четвертий випадок раку в Україні був виявлений на пізніх стадіях (22,4%), що на 1,4% більше, ніж у 2021 році. Найбільш критична ситуація склалася у Херсонській та Харківській областях, де рівень занедбаності сягнув 32,4–34,8%. На щастя, у Житомирі таких випадків значно менше, але ми все одно закликаємо жінок не нехтувати профілактичними оглядами та звертатися до лікаря при найменших підозрах.
Як війна вплинула на кількість пацієнток та співпрацю з іншими організаціями?
Кількість пацієнток, які звертаються до нашого відділення, суттєво зменшилася через міграцію. Проте, ми продовжуємо надавати допомогу всім, хто її потребує, включаючи внутрішньо переміщених осіб. Ми розуміємо, що війна створила додаткові труднощі для багатьох жінок, тому намагаємося забезпечити їм необхідну підтримку та лікування. Ми також активно співпрацюємо з волонтерськими організаціями та міжнародними місіями, щоб забезпечити пацієнткам доступ до медикаментів, обладнання та психологічної допомоги. Разом ми працюємо над тим, щоб кожна жінка отримала необхідну медичну допомогу, попри складні обставини.
Як війна вплинула на доступність медичних препаратів та послуг з планування сім’ї?
Звичайно, війна створила певні труднощі з логістикою та постачанням медикаментів, тому деякі препарати можуть бути тимчасово відсутні в аптеках. Проте, ми завжди готові запропонувати альтернативні варіанти, які є не менш ефективними та безпечними. Наші лікарі постійно моніторять ситуацію на фармацевтичному ринку та інформують пацієнток про доступні альтернативи.
Крім того, ми активно співпрацюємо з волонтерськими організаціями та міжнародними партнерами, які допомагають нам забезпечувати жінок необхідними контрацептивами та іншими медичними засобами. Завдяки цій співпраці, ми можемо надавати допомогу навіть у найвіддаленіших куточках регіону.
Ми розуміємо, що у воєнний час питання планування сім’ї та контрацепції набувають особливої актуальності. Тому ми закликаємо жінок не відкладати візит до лікаря та отримати всю необхідну інформацію та допомогу. Наше відділення завжди готове підтримати вас у цей складний період.
Чи спостерігається збільшення кількості випадків депресії, тривожності, посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у пацієнток? І чи збільшилася кількість абортів?
Так, ми спостерігаємо значне збільшення кількості випадків депресії, тривожності та ПТСР у наших пацієнток. Війна, з її постійним стресом, втратами та невизначеністю, залишає глибокі психологічні травми. Особливо у жінок, які пережили обстріли, втратили близьких, були змушені покинути свої домівки, часто стикаються з цими розладами. Ми намагаємося забезпечити їм необхідну психологічну підтримку, співпрацюючи з психологами та психотерапевтами. Щодо абортів, то ми не спостерігаємо значного збільшення їх кількості. Навпаки наразі все менше жінок хочуть робити аборти.
Звичайно, кожна ситуація індивідуальна, і рішення про аборт завжди складне та болісне. Війна, безумовно, створює додаткові труднощі для жінок, які завагітніли в цей непростий час. Ми надаємо їм повну інформацію про всі доступні варіанти, включаючи можливість збереження вагітності та отримання необхідної підтримки. Наша мета – забезпечити жінкам можливість прийняти зважене та інформоване рішення, яке буде найкращим для них у даній ситуації. Ми розуміємо, що війна створює додаткові виклики для жіночого здоров’я, тому намагаємося надати їм всю необхідну допомогу та підтримку, як медичну, так і психологічну.
Якщо взяти загальну статистику по Україні, то кількість абортів щороку зменшується в середньому на 7%. За останні 13 років абортів в Україні поменшало у 3,6 рази — зі 163 тис. до 45 тис. на рік. З 2020 по 2022 рік спостерігалося зниження їх кількості на 15% щороку. Скоріш за все, це пов’язано з пандемією та війною. За підсумками 2023 року кількість абортів за рік зменшилась всього на 4% — до 45 тисяч за рік.
Зараз на кожну тисячу новонароджених припадає 250 абортів, тоді як у 2011 році таких операцій було 330 на одну тисячу. При цьому 2/3 від усіх абортів торік робили жінки у віці від 20 до 34 років. 1% від загальної кількості складають переривання вагітності у дівчат до 17 років – торік неповнолітні дівчата зробили 464 аборти, з них 29 переривань вагітності припадає на дітей до 14 років.
