300 млрд доларів російських активів, заморожених з початком повномасштабного вторгнення, викликають дедалі більше дискусій. Західні партнери прагнуть використати їх, щоб допомогти нашій країні, однак бачать шляхи такої допомоги по-різному.
США і Великобританія виступають за конфіскацію. Натомість низка країн, серед яких Франція, Німеччина, Італія, мають заперечення. Міністр фінансів Італії Джанкарло Джорджетті, який цього року головує в G7, вважає, що “важко і складно” знайти правову основу для конфіскації російських державних активів. Проти конфіскації виступають також окремі структури, зокрема міжнародний депозитарій Euroclear та Міжнародний валютний фонд. Вони побоюються, що конфіскація може стати поганим прецедентом, який призведе до судових викликів, фінансової нестабільності та конфіскацій західних активів за кордоном.
Долю заморожених російських активів вже дуже скоро має вирішувати Велика сімка. Це питання стане топовим у порядку денному на саміті G7, який відбудеться всередині червня.
Тож наразі серед західних країн немає консенсусу, але є два плани.
План європейський
Протестуючи проти конфіскації, в ЄС водночас ініціюють використання більшої частини відсотків, отриманих від російських активів, заморожених у Європі. Очікується, що відповідний план буде прийнятий уже наступного тижня. Він допоможе озброїти Україну та змусити Росію заплатити за відновлення нашої країни. Європейські держави зійшлися на тому, що 90 відсотків прибутку на закупівлю зброї для України буде використано через Європейський фонд миру, що є структурою ЄС для фінансування військової допомоги та його власних військових місій. Решта відсотків піде на реконструкцію та нелетальні закупівлі, щоб задовольнити військово нейтральні країни – Ірландію, Австрію, Кіпр і Мальту.
Європейська пропозиція фокусується на прибутках центрального депозитарію цінних паперів Бельгії Euroclear, де зберігаються близько 190 мільярдів євро активів російського центрального банку. Тільки з початку року компанія отримала з них відсотків на €1,6 млрд. Про це в інтерв’ю L’Echo повідомила гендиректорка Euroclear Валері Урбан, яка застерігала проти повної конфіскації коштів, порівнявши її із “відкриттям скриньки Пандори”.
Вже сьогодні до управління замороженими російськими активами, за словами очільниці міжнародного депозитарію Euroclear, залучено понад 100 співробітників компанії, а проти самого депозитарію відкрито понад сто проваджень в російських судах, і вірогідність того, що вони будуть виграні, дуже мала.
Повна конфіскація, на думку Валері Урбан, призведе до негативних наслідків для всіх фінансових ринків, а міжнародні інвестори “відвернуться від Європи”.
Перестороги щодо конфіскації висловлюють і у Міжнародному валютному фонді. Для МВФ важливо, щоб будь-яка дія мала достатнє правове підґрунтя та не підривала функціонування міжнародної валютної системи. Про це йдеться у розлогій доповіді “Геополітика та її вплив на світову торгівлю та долар” на офіційному сайті Фонду.
План американський
Сполучені Штати володіють незначною кількістю російських активів, які оцінюються приблизно в 5 мільярдів доларів. Водночас вони пропонують передати Україні близько 60 мільярдів доларів, а потім використати прибуток від російських активів, які зберігаються в Європі, щоб з часом повернути борг.
Радник США з безпеки Даліп Сінгх, якого називають ключовим архітектором західних санкцій проти Росії, науково обгрунтовує правову колізію і вказує вихід з неї.
Він виходить з того, що Україна має безсумнівну вимогу згідно з міжнародним правом щодо відшкодування збитків, завданих неспровокованими діями Росії. Але водночас і Росія має юридичне право власності на активи у 300 мільярдів доларів США, які зберігаються від імені російського Центрального банку та РФ і які були заморожені країнами G7 з 2022 року. Проблема тут очевидна: Україна має право на репарації, але не володіє російськими активами, натомість країни Великої сімки володіють замороженими активами, проте не мають права на відшкодування збитків. Даліп Сінгх пропонує запровадити транзакцію, за допомогою якої частина вимог України до Росії за військові збитки може бути передана країнам “Великої сімки”, що можуть юридично і практично компенсувати цей борг зі збережених російських активів.
Як відомо, після двох років дебатів у Конгресі президент США Джо Байден підписав Закон про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців (REPO), який надає йому повноваження конфіскувати вже заморожені державні активи Росії. На карту поставлено відносно невелику суму — менше 2 відсотків від загального обсягу російських активів, заморожених іншими державами. Проте те, як Сполучені Штати будуть діяти, впливатиме на європейські країни, створить правові прецеденти та сформує майбутній вибір політики США.
Думка альтернативна
Колишній британський дипломат, співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс висловлює думку, що почасти нівелює перестороги прихильників і європейського, і американського планів:
“Заморожування активів було набагато рішучішим кроком, ніж їхня конфіскація, і не спричинило жодної ринкової турбулентності, – зазначає аналітик. – Якщо країни, які випускають основні валюти – долар, євро, фунт стерлінгів та ієну – будуть рухатися разом, то не буде більше місця для безпечного зберігання великих грошових фондів. Верховенство права, яке часто є перешкодою для швидких і ефективних дій демократичних країн, у цьому випадку дає вирішальну перевагу”.
Колишній дипломат закликає Захід використати перевагу в ресурсах для своїх імперативів безпеки і терміново розробити ефективну геоекономічну стратегію.
“Оскільки Росія та Україна залежать від зовнішньої підтримки, можливості та вибір держав, які їх постачають, ймовірно, визначатимуть результат війни”, – резюмує колишній дипломат.
Наступного тижня в Італії зустрінуться міністри фінансів Великої сімки. Офіційний представник міністерства фінансів Італії вчора заявив агенції Reuters, що G7 підтримає план Європейського Союзу щодо використання доходів від заморожених російських активів для допомоги Україні у військових діях.
